Рекомендації конференції

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

Всеукраїнської науково-практичної конференції «Розвиток сучасної природничо-математичної освіти: реалії, проблеми якості, інновації"

  (21-28 жовтня, м.Запоріжжя, ЗОІППО, у режимі інтернет-конференції)

Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток сучасної природничо-математичної освіти: реалії, проблеми якості, інновації" відбулась в режимі інтернет-конференції 21-28 жовтня 2013 року на базі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, у творчій співпраці з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОНМС України, Інститутом педагогіки НАПН України, Науково-методичним комплексом «Консорціум закладів післядипломної освіти», Бердянським ДПУ, Запорізьким НУ, Керченським ДМТУ, Мелітопольським ДПУ імені Богдана Хмельницького.

Тематика конференції охоплювала такі напрямки:

1.      Стан, шляхи і перспективи розвитку сучасних фізичної, математичної, хімічної, біологічної, екологічної, географічної та астрономічної  освіти у школі і ВНЗ.

2.      Використання сучасних інноваційних технологій в природничо-математичній освіті.

3.      Проблеми якості сучасної природничо-математичної освіти: зміст, підручники, програмні педагогічні засоби, критерії і показники.

4.      Проблеми підвищення кваліфікації педагогічних працівників галузей «Природознавство», «Математика» в системі післядипломної освіти.

Матеріали, подані науковцями, методистами, вчителями, аспірантами і докторантами, викладачами вищих, загальноосвітніх і професійних навчальних закладів, рекомендовано до публікації.

З аналізу доповідей на пленарному засіданні (у відео-режимі), у ході обговорення і дискусій, обміну думками і досвідом включно з проведеним вебінаром,  учасники конференції прийшли до таких висновків.

Сучасна природничо-математична освіта знаходиться у нерозривному зв’язку з життям, створюючи умови для вивчення і розвитку технічної культури і технологій високого рівня. Вона сприяє зростанню соціокультурного потенціалу, збереженню і зміцненню економічній могутності і незалежності України і потребує подальшої підтримки і розвитку на рівні державної освітньої політики.

Проблеми подальшого розвитку, гуманізації і гуманітаризації природничо-математичної освіти є комплексними і інтернаціональними, про що свідчить участь представників багатьох регіонів України, а також на міжнародному рівні - Росії, Молдови, Словакії і Угорщини.

Сучасна природничо-математична освіта знаходиться на етапі співіснування і поступового переходу від науково-технократичної освітньої парадигми до гуманістичної, де взаємодія суб’єктів освіти стає особистісно-орієнтованою, екологічною.

Цілі широкого подальшого впровадження принципів гуманізації і гуманітаризації природничо-математичної освіти потребують розробки відповідного науково-педагогічного супроводу.

Радикальне оновлення методологічних засад загальної і часткових дидактик у природничо-математичній освіті, професійній освіті відбувається із врахуванням положень новітньої філософії освіти, переосмислення сутності і структури дидактичного процесу, його спрямованості на особистість, розробки нових методів дидактичних і методичних досліджень, зокрема, компетентнісного підходу, курікулярного підходу. Одним из найважливіших перспективних напрямків подальшої роботи є розробка теоретичних і практичних аспектів реалізації компетентісного підходу, визначення і розвиток компетентісно-орієнтованих технологій у дидактиці.

Проблеми якості і результативності природничо-математичної освіти та їх вирішення прямо пов’язані із компетентісною спрямованістю освітнього процесу, подальшою розробкою і вдосконаленням критеріїв і вимірників освітньої результативності, впровадженням цілеспрямованих інноваційних освітніх технологій, зокрема ІКТ.

В епоху поширення ІКТ технологій вчитель перестає бути монопольним носієм знань для учнів. Основним завданням вчителя стає розвиток мотивації і критичного мислення особистості учня до самостійної діяльності учіння, пошуку потрібної валідної інформації, формування уміння на основі отриманих знань розв’язувати проблеми, що виникають у різноманітних ситуаціях як за відомим зразком, так і на творчому рівні.

Особливе значення у цьому контексті має формування і розвиток інформаційної компетентності всіх учасників освітнього процесу (як у  школярів у загальноосвітньому навчальному закладі, так і вчителів, викладачів у системі післядипломної освіти). Педагог стає не тільки користувачем ППЗ, а і самостійним автором, організатором дистанційної підтримки навчальних курсів.

Рекомендації конференції в цілому спрямовані на реалізацію заходів Державної та регіональних програм з підвищення якості природничо-математичної освіти до 2015 року.

Учасники конференції визнають за необхідне продовжити роботу над визначеними науковими напрямками, створенням наукової, науково-методичної літератури, що висвітлюють розв’язання поставлених науково-педагогічних проблемам і провести за її підсумками наступну конференцію у 2015 році.